С Е П Т І М А
 
 
 
tags
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
rus
 
ukr
eng
 

Особливості архітектурного планування житлового середовища для людей з вадами зору


текст: Кирило Комаров. Сучасні проблеми архітектури та містобудування, Київ-2010, Випуск 23. С. 78-85.

Постановка проблеми. Сучасна містобудівна практика передбачає два типи розселення осіб з обмеженими фізичними можливостями. Перший тип – надання помешкання в будинках-інтернатах, другий – в квартирних будинках масової забудови. Наприкінці 1970-х рр., в результаті проведених фахівцями кафедри архітектури московського інженерно-будівельного інституту ім. В.В. Куйбишева наукових досліджень в сфері архітектурної організації матеріального середовища для людей з вадами зору, було зроблено висновок про доцільність "створення своєрідних виробничо-житлових центрів, що включають учбово-виробниче підприємство" [6], в якості містобудівної основи розселення сліпих. За десятиріччя потому матеріали досліджень по формуванню середи, що забезпечує соціальну інтеграцію інвалідів, проведених у 1993 році в м. Мінську вказували на неможливість просторової ізоляції людей із будь-якими особливостями фізіології. Майже всі опитані віддавали перевагу будинкам загального типу, розташованим у великих або середніх містах. "Оселитися у спеціалізованих соціально-виробничих комплексах виказали бажання лише деякі із одиноких старих людей" [3].
 
Незалежно від типу розселення, житлове середовище для людей з вадами зору має характеризуватися спільними планувальними особливостями, а у випадку проектування спеціалізованих житлових будівель, одним із завдань архітектора повинно стати вирішення громадських зон таких споруд.
 
Мета дослідження. На основі аналізу сучасних житлових комплексів для незрячих та рекомендацій з облаштування помешкань для інвалідів зору визначити склад функціональних зон, особливості геометрії, ергономіки та системи орієнтирів житлового середовища для людей з вадами зору. Аналіз досліджень та публікацій. Окремих систематичних фундаментальних праць, присвячених особливостям архітектурного планування житлового середовища для людей з вадами зору, сьогодні не існує. Наявні публікації зі спорідненою тематикою можна умовно розділити на дві групи: рекомендації з облаштування помешкання для інвалідів зору та статті про окремі спеціалізовані житлові утворення.
 
До першої групи належить випуск рекомендацій з проектування оточуючого середовища, будівель та споруд з урахуванням потреб інвалідів та інших маломобільних груп населення № 3, присвячений житловим будівлям та комплексам [5]. У збірці розглядаються основні положення, пов'язані із проектуванням житла як для масової забудови, так і спеціалізованих його типів. Визначені функціонально-планувальні моделі пріоритетних типів спеціалізованого житла: спеціальних житлових будинків квартирного типу з обслуговуванням, житлових комплексів, територіальних центрів і ін., встановлений раціональний набір житлових, громадських і медичних приміщень. Розглядається вирішення спеціального устаткування житлових кімнат, квартир, санітарних вузлів, кухонь, що полегшують повсякденний побут, ведення домашнього господарства й проведення необхідних процедур. У виданні охоплено всі категорії людей з особливостями фізіології, найбільше уваги приділяється проектуванню житлового середовища для інвалідів у візках, в той час як питання облаштування помешкання людей з вадами зору приділено недостатньо уваги. Сформульовані у виданні рекомендації щодо облаштування житлового середовища будинків-інтернатів для сліпих та слабовидячих можна розділити на три групи:
- особливості планувальної структури житлового середовища;
- створення системи орієнтирів для полегшення орієнтування у приміщенні за допомогою збережених аналізаторів;
- світлоколірне вирішення середовища, орієнтоване на залишковий зір.
 
До першої групи джерел можна віднести рекомендації щодо адаптації власної домівки американської фундації сліпих (Adapting your home. American Foundation for the Blind) [9]. На відміну від попереднього видання, дані рекомендації орієнтовані не на архітекторів, а безпосередньо на споживачів житлового середовища з вадами зору. Тут сформульовані практичні поради, із підвищення рівню комфортності приміщень та створення ергономічного простору для людей з вадами зору:
- підвищення рівню освітлення;
- захист від прямих світлових променів;
- створення кольорових контрастів;
- організація та маркування предметів;
- зниження ризику.
 
До першої групи публікацій також належить видання І. Данчака та С. Лінди "Пристосування житлового середовища для потреб людей з обмеженими фізичними можливостями" [2], в якому розглядаються особливості проектування житлових приміщень для інвалідів. Однак окремої уваги особам з вадами зору у виданні не приділяється.
 
До другої групи джерел можуть бути віднесені статті у періодичній пресі та електронних виданнях, присвячені окремим житловим утворенням для незрячих, що функціонують за принципом впорядкованих спільнот у США. Так в статті Ренді Фейле (Randy Feille) "В самому серці Техасу – житло для сліпо-глухо-німих" (Deep in the heart of Texas – Deaf-blind community based apartments) [7] наводиться принцип функціонування спеціалізованого гуртожитку в м. Остін, подається перелік послуг та навчальних курсів, що пропонуються мешканцям цієї спільноти.
 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
   
 
© Архітектурна майстерня «Септіма». Київ, вул. Госпітальна, 12.
 
+38 (044) 277 81 68
 
  Rambler's Top100