С Е П Т І М А
 
 
 
tags
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
rus
 
ukr
eng
 

Особливості архітектурного планування житлового середовища для людей з вадами зору (2/3)


Інформація про склад приміщень житлового комплексу в Ірисовому парку, м. Портленд (штат Орегон, США) наводиться на офіційному сайті конструкторського бюро Benchmark [10] та в статті Тесса Нацелевіча (Tess Nacelewich) "Люди з вадами зору вдома, в новому комплексі" (Visually impared at home in new complex) [8].
 
Офіційний сайт спеціалізованого житлового комплексу "Фрідмен Плейс" (Friedman Place) [11] інформує про умови влаштування осіб з вадами зору та перелік послуг, що пропонуються майбутнім мешканцям. Сайт містить плани типових житлових комірок з експлікацією приміщень та переліком спеціалізованих приладів, якими обладнані кімнати.
 
Викладення основного матеріалу. За рекомендаціями з проектування оточуючого середовища, будівель та споруд з урахуванням потреб інвалідів та інших маломобільних груп населення передбачається розселення людей з вадами зору переважно у 1-3 поверхових спеціалізованих будинках-інтернатах з повним стаціонарним медичним обслуговуванням. Такі споруди рекомендовано членувати на житлові групи по 25-30 чол. з кімнатами на 1, 2 та 3 чол. В 1980 році на замовлення ЦНДІЕП житла московським інженерно-будівельним інститутом була розроблена "Програма завдання на розробку індивідуальних проектів будинків і блок-секцій експериментального будівництва для людей з вадами зору" [6]. У програмі передбачено проектування квартир для одинаків і родин, які мають у своєму складі не більше двох осіб з вадами зору. Такі будівлі вважали за доцільне зводити на периферії міста, у складі спеціалізованих центрів, де мали бути школа-інтернат, будинок престарілих з медичним обслуговуванням, клуб з бібліотекою для сліпих та лікувально-профілактичні установи.
 
Однак, такий принцип розселення призводить до просторової ізоляції людей з вадами зору, в той час як більш популярною стає ідея залучення людей з будь-якими особливостями фізіології до активного життя в суспільстві: "... необхідно зробити так, щоб багато з тих, чиї фізичні можливості дозволяють пересуватися самостійно, брали б активну участь у суспільному житті" [1]. З цієї точки зору цікавою є практика розселення незрячих у США. Вона передбачає створення спеціалізованих житлових будівель, що являють собою "живу спільноту, в якій люди з вадами зору можуть повністю реалізувати свій потенціал" [11] і розміщуються в центрі великих міст. До таких спільнот можна віднести спеціалізований гуртожиток в м. Остін, штат Техас, комплекс в Ірисовому парку, м. Портленд, штат Орегон (іл. 1, 2) та житловий будинок "Фрідмен Плейс" в м. Чікаго, штат Іллінойс (іл. 3-5).
 
Спеціалізований гуртожиток для сліпо-глухо-німих в м. Остін надає помешкання особам, які пройшли спеціальний тренувальний курс з орієнтування, переміщення та виконання щоденних справ. Незважаючи на це, "деякі навчальні програми продовжуються всередині утвореної спільноти" [7]. Тому окрім житлових приміщень до складу комплексу входять навчальні класи. Житловий комплекс в м. Портленд позиціонується як такий, що "був запроектований з метою допомогти своїм мешканцям жити більш незалежно" [8]. Комплекс членується на дві зони:
 
- група з тридцяти приватних одно та двокімнатних помешкань;
- громадський вузол, що включає централізовану кухню з обідньою залою, кімнати відпочинку, спортивну залу, внутрішній майданчик для купання собак-поводирів і зовнішні майданчики в саду.
 


 
Житловий будинок "Фрідмен Плейс" в м. Чікаго належить спільноті дорослих людей з вадами зору. Члени спільноти мешкають в приватних студіях або двокімнатних квартирах, залежно від власних потреб та уподобань. Громадський вузол будівлі є власністю всієї спільноти та використовується для спільного проведення вільного часу. Ця частина формується трьома зонами: побутові приміщення (їдальня та пральня), зали освіти та мистецтва (бібліотека, класи для занять образотворчим мистецтвом, зали для проведення музичних та театральних вистав), оздоровча зона (медичний блок з клінікою зору, зали для фізичних вправ, салон краси та перукарня). На території комлексу розміщено зовнішні майданчики для відпочинку та зони тренування собак.
 
Не важко помітити, що наведений перелік громадських просторів житлових споруд для людей з вадами зору повторює склад приміщень спеціалізованих реабілітаційних центрів, шкіл та бібліотек. Важливими елементами громадської зони житлової споруди є вхідний та комунікаційні вузли. "Параметри та облаштування цих типологічних вузлів визначають ступінь доступності для інваліда об'єкту вцілому і його окремих елементів" [2]. Однак оскільки ці вузли є частинами громадської зони, особливості їх архітектурного вирішення з урахуванням потреб інвалідів зору повторюватимуть характеристики подібних громадських просторів в складі розглянутих в попередніх статтях типах споруд: бібліотек, шкіл та реабілітаційних центрів [4]. Тому в рамках даного дослідження варто приділити увагу особливостям архітектурного вирішення власне житлового середовища – простору квартири, кімнати або іншого помешкання для людей з вадами зору.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
   
 
© Архітектурна майстерня «Септіма». Київ, вул. Госпітальна, 12.
 
+38 (044) 277 81 68
 
  Rambler's Top100