С Е П Т І М А
 
 
 
tags
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
rus
 
ukr
eng
 

Особливості архітектурного планування житлового середовища для людей з вадами зору (3/3)


Рекомендації з проектування оточуючого середовища, будівель та споруд з урахуванням потреб інвалідів та інших маломобільних груп населення не приділяють достатньої уваги геометрії житлових приміщень для людей з вадами зору. Так, при розробці архітектурного вирішення житла для незрячих передбачено застосування єдиного об’ємно-планувального модуля для створення просторового ритму, що спрощує орієнтування мешканців з вадами зору. Рекомендації щодо організації безперешкодної системи комунікаційних зв’язків обмежуються порадою "уникати перетину функціональних зон між собою, зі шляхами руху та шляхів руху між собою" [5].
 
Цілком відповідають цим рекомендаціям приватні помешкання у житловому будинку "Фрідмен Плейс". Організовані за максимально спрощенною схемою, квартири набираються з прямокутних у плані приміщень фойє, кухні, гостинної, спальної та ванної кімнати (іл. 4, 5). Важливим елементом просторової структури квартири є її членування на автономні просторові осередки. Завдяки такому членуванню незряча людина має можливість ідентифікувати себе у певному середовищі, переміщуючись в межах простору власного помешкання.
 


 
Роль початкової системи орієнтирів всередині житлового середовища для людей з вадами зору віддіграє розміщення перегородок, меблів та інших елементів інтер’єру. Організовуючи житло для осіб із залишковим рівнем зору, в оздобленні кімнат широко використовують принцип конрасту: світлі предмети встановлюють на темному тлі і навпаки.
 
Важливою особливістю приватного житлового середовища є його відносно невеликі розміри, тому незряча людина легко запам’ятовує його структуру. Зважаючи на це, напрямні площини, поручні та інші спеціальні пристосування в інтер’єрах житлових приміщень для людей з вадами зору не використовуються. Згідно загальних ергономічних вимог у помешканнях для незрячих людей створюють рівні неслизькі безперешкодні шляхи руху, звільняючи їх від меблів, частин конструкцій, тощо. Все обладнання закріплюється стаціонарно, його гострі кути заокруглюються.
 
Висновки.
1. В результаті аналізу організації сучасних житлових комплексів для незрячих було виявлено тенденцію формування спільнот всередині таких комплексів. Наслідком такої організації є членування споруди на дві зони:
- вузол приватних помешкань;
- громадський осередок, який, в свою чергу, складається із побутових приміщень, навчальних класів та оздоровчого блоку.
Архітектурне вирішення кожної з цих зон характеризуватиметься особливостями, притаманними аналогічним типам громадських просторів, розрахованих на людей з вадами зору.
2. На основі аналізу архітектурного вирішення житлового середовища в сучасних спеціалізованих комплексах виявлено тенденцію до максимального спрощення геометрії простору помешкання шляхом її членування на на окремі просторові осередки на основі єдиного модуля. Оскільки системою орієнтирів для людей з вадами зору всередині житлового середовища є структура елементів інтер’єру, доведено доцільність використання принципу контрасту у світло-колірному вирішенні приміщень.
 
Література
1. Бармашина Л.М. Доступність архітектурного середовища (проблема усунення просторових перешкод щодо життєдіяльності маломобільних людей) // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. – 2006. - №16. – С. 303-310.
2. Данчак І.О., Лінда С.М. Пристосування житлового середовища для потреб людей з обмеженими фізичними можливостями. – Львів: вид-цтво. ун-ту. „Львівська політехніка”, 2002. – 127 с.
3. Иодо И., Хачатрянц К., Агранович-Пономарева Е. Создание среды для инвалидов: исследования и экспериментальное проектирование // Архитектура и строительство. – 2003. – Вып. 5 (159). – С. 48-55.
4. Комаров К.О. Особливості архітектурного вирішення бібліотек для читачів з вадами зору // Українська академія мистецтва. – 2009. – Вип. 16. – С. 344-354.
5. Рекомендации по проектированию окружающей среды, зданий и сооружений с учетом потребностей инвалидов и других маломобильных групп населения. Вып. 3. Жилые здания и комплексы. - М.: Минстрой России, 1996. - С. 20-21.
6. Шарапенко В.Г. Проектирование жилой среды для людей с недостатком зрения // Жилищное строительство. – 1982. – № 7. – С. 22.
7. Feille Randy. Deep in the heart of Texas - Deaf-blind community based apartments // American Rehabilitation. – 1995. – № 2. – Р. 51 - 56.
8. Nacelewicz Tess. Visually impaired at home in new complex // Portland Press Herald. – 2007. – June 06. – Р. 7 - 9.
9. www.afb.org // American Foundation for the Blind.
10. www.benchmarkconstruction.org // Benchmark Construction.
11. www.friedmanplace.org // Friedman Place.
 
Ілюстрації
1, 2. www.benchmarkconstruction.org // Benchmark Construction.
3-5. www.friedmanplace.org // Friedman Place.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
   
 
© Архітектурна майстерня «Септіма». Київ, вул. Госпітальна, 12.
 
+38 (044) 277 81 68
 
  Rambler's Top100