С Е П Т І М А
 
 
 
tags
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
rus
 
ukr
eng
 

Архітектура єгипетських храмів доби Нового царства (4/6)


Спорудження колонад та декорування зали тривали протягом царствування Рамсеса І, Сеті І та завершились лише за Рамсеса ІІ. У гіпостильній залі всього 134 колони. Колони центрального нефу із капітелями у вигляді розквітлих папірусів були 19,26 м заввишки без абак. Колони бічних проходів, що мали контури в’язок нерозгорнених папірусів, але з гладкими капітелями та стовбурами, були нижчими – 14,74м без абак. Задля влаштування середнього проходу на колонах обох сусідніх рядів було надбудовано невеликі стіни із вікнами. Таким чином зала отримала верхнє освітлення. У оформленні гіпостильної зали велике значення мають кольорові рельєфи, що вкривають колони та стіни зали; загальна площа рельєфів сягала 24 282 м2. Рельєфи, врізані та опуклі, зображують бойові подвиги Сеті І та Рамсеса ІІ. Автором загального плану та керівником першого етапу робіт вважають архітектора Майю, його справу продовжили Іупа та його син Хатіаі.
 
Великого розмаху набрало будівництво за фараона ХХ династії Рамсеса ІІІ. Ним було побудовано три храми: храм бога Місяця Хонсу, хеб-седний храм самого фараона та храм Амона. Храм Хонсу, сина Амона та Мут, побудували південно-західніше великого храму Амона, фасадом на південь. Від його пілона йшла алея сфінксів, яка розходилась на дві – на схід, до храму Мут, та далі на південь, до Луксора. За своїм плануванням будівля була типовим храмом другої половини Нового царства. Хеб- седний храм Рамсеса ІІІ розміщений на південь від великого пілона храму Амона, перпендикулярно до останнього. Він складався з двора із пілоном, портика, невеликого гіпостилю та молелень. Вздовж двора стояли у два ряди 16 статуй царя у хеб-седному вбранні, чотири такі ж статуї височіли перед портиком. Колони гіпостилю та портика були у вигляді папірусів із гладкими стовбурами та капітелями. Храм, присвячений богу Амону, знаходився біля храму Мут і дуже погано зберігся.

Луксорський храм

Другим за розмірами та значенням фіванським святилищем є Луксорський храм, присвячений тріаді богів – Амону-Ра, Мут та Хонсу. Будівництво тут розпочалось за Аменхотепа ІІІ, коли на місці невеликого давнього храму почали зводити величезну будівлю, довжиною 190 м. Згідно із традицією, головна молельня знаходилась у глибині інтер'єру храму. Прохід до неї йде через кілька симетрично розміщених зал із колонами. Стіни однієї з зал вкриті рельєфами, що розповідають про шлюб Амона-Ра із матір’ю Аменхотепа ІІІ та народження фараона.
 
Важливою частиною комплексу є великий вестибюль із чотирма рядами колон, розміщених по вісім у ряд. Через те, що проміжки між четвертими та п’ятими колонами кожного ряду ширші, ніж між іншими, в середині самого вестибюля устворювався прохід, який знаходився на центральній осі храму. Колони вестибюля зроблені у вигляді в’язок стеблів папіруса, а їхні капітелі – у формі нерозгорненої квітки. До вестибюля прилягає двір (45х51 м), обнесений з трьох сторін колонадою, що складається з 64 колон тієї ж форми, що й у вестибюлі. Так само як у колонаді вестибюля, в середині колонади двора є прохід, що веде у наступний двір. Двір цей не було добудовано: Аменхотеп ІІІ встиг завершити лише центральну частину двора з двома рядами колон (заввишки близько 20 м) із капітелями у формі розквітлого папіруса та зі стовбуром майже циліндричної форми зі злегка позначеними гранями, що нагадують тригранну стеблину папіруса. Прохід між колонами відповідав центральній осі храму, тому визначав прямий напрямок процесій під час релігійних церемоній. За Тутанхамона вздовж гігантської колонади по центральній осі великого двора було збудовано стіни. Рельєфи на стінах зображували святкову процесію із виносом культової статуї Амона та поклонінням Тутанхамона перед головним богом Фів та усього Єгипту
 
За царювання Рамсеса ІІ до храму Аменхотепа ІІІ архітектором Бекенхонсу було добудовано новий пілон та двір, оточений колонадою. Перед пілоном було поставлено шість колосів Рамсеса ІІ: чотири середні статуї (по дві від входу) були з червоного граніту та зображували Рамсеса стоячи, а біля кожного краю пілона знаходилась статуя сидячого царя з чорного граніту.
 
Храм у Луксорі, створений у другій половині ХV ст. до н.е., завершив пошуки зодчих ХVІІІ династії, спрямовані на створення нового типу храму, не пов’язаного із загробним культом фараона. Він є важливою віхою в історії єгипетської архітектури, що визначила шляхи її подальшого розвитку.

Храм Атона в Ахетатоні

Головний храм Атона, побудований фараоном-реформатором Ехнатоном у Ахетатоні, називався Пер-Атон-ем-Ахетатон – “Дім Атона в Ахетатоні”. Із боків складеного із цегли вхідного пілона стояли два павільйони, також складені з цегли та облицьовані каменем; кожен з них мав портик з восьми колон. За павільйонами йшли три відкриті двори, розділені між собою пілонами, колонада й за нею ще три двори. Внутрішній простір перших чотирьох дворів було заповнено жертовниками, що стояли правильними рядами. У двох останніх дворах стояло по одному великому вівтарю, оточеному забудовою. На схід від головного храму Атона розташовувалось святилище, що мало на фасаді пілон, до якого примикали два павільйони із колонами та статуями царя. Позаду пілона простягався двір із одним великим жертовником та численними малими. Двір було оточено з усіх боків глухою стіною, за нею розміщувався ще один відкритий двір із величезним жертовником.
 
Окрім Великого храму в Ахетатоні був і Малий храм, який називався Хет-Атон-ем-Ахетатон – “Палац Атона в Ахетатоні” й був палацовим святилищем. Його план нагадував план Великого храму. Входом слугував пілон, за яким розміщувався двір із центральним вівтарем та численними малими жертовниками. Перший двір був відокремлений від другого пілоном із колонадою перед кожною вежею; навколо двору розташовувались молельні. Саме святилище розміщувалось у останньому, третьому дворі; воно було обсаджено деревами, розташованими у два ряди.
 
На перший погляд за своєю архітектурою ці два храми різко відрізняються від звичайних храмів Нового царства через відсутність типових для останніх колонних зал та молелень із культовими статуями божества й, навпаки, наявності відкритих дворів із численними жертовниками. Ці особливості обумовлюються самою сутністю культу Атона, адже Атон не мав іконографії, бо, на відміну від Амона, був видимий. Храми Атона були загальнодоступними. В усьому ж іншому храми Атона мають традиційні риси храмів часу ХVIII династії. Як і раніше, храм орієнтовано із заходу на схід, його територію оточує прямокутна стіна у вигляді пілона; як і раніше, основними елементами декорування залишаються колони та скульптура. Поспіх, із яким мали будуватись храми нової столиці, не дозволяв архітекторам зводити кам’яні будівлі. Храми Ахетатона побудовано з цегли-сирцю та дерева. Однак втрату монументальності компенсовано тут великою кількістю декору, яскравим розписом, позолотою, поліхромією рельєфів та скульптури.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
   
 
© Архітектурна майстерня «Септіма». Київ, вул. Госпітальна, 12.
 
+38 (044) 277 81 68
 
  Rambler's Top100