С Е П Т І М А
 
 
 
tags
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
rus
 
ukr
eng
 

Архітектура єгипетських храмів доби Нового царства (5/6)


Заупокійні храми

Значне місце в архітектурі Нового царства посідали заупокійні храми фараонів. Місцем погребіння царів ХVІІІ династії був західний берег Нілу навпроти Фів. Заупокійний храм будувався на межі пустелі та зрошуваних земель, а гробницю, для того щоб краще зберігалась мумія, висікали у найвіддаленіших міжгір’ях скель малоприступної долини. Заупокійні храми поступово отримували характер монументальних споруд із довгими алеями сфінксів, масивними пілонами та статуями фараонів, що стояли перед ними.

Заупокійний храм цариці Хатшепсут

Серед усіх заупокійних храмів фараонів ХVІІІ династії різко виокремлюється храм цариці Хатшепсут, споруджений у кінці ХVІ ст. до н.е. у Дейр ель-Бахрі. Хатшепсут збудувала свій храм поруч із заупокійним храмом Ментухотепа й багато у чому повторила його. Прагнення наблизити храм до пам’ятника засновника фіванської династії Ментухотепа було викликане бажанням Хатшепсут підкреслити спадковість своєї влади від могутніх предків. Храм Хатшепсут розташований на трьох терасах, так само як і храм Ментухотепа. Горизонтальні лінії терас поєднуються із вертикалями портиків; цілісність архітектури храму підкреслюється дикістю навколишніх скель. На відміну від заупокійних храмів Середнього царства у храмі Хатшепсут не було поховання. Від молельні до терас храму веде довга дорога, вздовж якої з обох сторін стояли вирізьблені з піщанику статуї сфінксів через кожні 10 метрів. В них образ фараона втілено із усіма атрибутами царської гідності – клавтом, підвісною бородою, лише замість обличчя непохитного володаря у сфінксів красиве, ніжне обличчя жінки. На білих п’єдесталах ярко виокремлювались жовті тіла сфінксів із головами, обрамленими клавтами у червоних та синіх смужках. На п’єдесталах вирізьблені зображення полонених, що символізуть перемоги, отримані Хатшепсут. Дорога приводить на нижню терасу, на якій розташований перший двір храму. Його було обсаджено деревами, там був ставок, зарослий папірусами. Із західної сторони двір обрамлений портиком, розділеним на дві частини монументальними сходами. На бічних стінах сходів було вирізьблено фігури левів – варта входу. Другий двір, розташований на середній терасі, подібно до першого, має портик з двома рядами чотиригранних колон по 22 колони у кожному ряді. Стіни портика прикрашають рельєфи, що розповідають про повернення експедиції з країни Пунт. Рельєфи вирізняються ясністю контурів, ретельною передачою деталей, теплою гамою кольорів.
 
До нижньої тераси храму Хатшепсут примикають два невеликих святилища; одне з них присвячене богу-шакалу Анубісу, інше – богині-корові Гатор. Святилище Гатор має дві зали. Стелю першої зали підтримують 32 колони із капітелями у вигляді голови жінки із вухами корови – так званими гаторичними капітелями. В інтер'єрі другої, маленької зали стояли дві колони; ця зала мала проходи у бічні ніши та у святилище. Портик другого двору храму Хатшепсут, як і перший, був розділений сходами, які вели на другу, середню терасу. Знизу терасу оточувала балюстрада, прикрашена скульптурними зображеннями змій-кобр, що символізували богиню Північного Єгипту Буто. На спині у Буто сидів сокіл – символ Бехудти, бога Південного Єгипту Едфу. Перед сходами, що вели на третю, верхню терасу, стояли сфінкси, вирізьблені з рожевого граніту.
 
Верхня тераса з усіх боків була оточена колонадою, яка утворювала внутрішній двір; у глибині якого, в стіні за колонадою було вирубано 18 ніш для статуй цариці, зображеної у вигляді бога Осириса. Вхід до двору зачинявся гранітними дверима. До двора примикало декілька молелень. Для надання особливого значення храму з боків верхньої тераси височіли п’ятиметрові осиричні статуї Хатшепсут, які можна було побачити з берега Нілу.
 
Скульптурі було відведено велику роль в оформленні храму: біля чотирьохсот статуй прикрашали двори та святилища, прекрасні рельєфи вкривали стіни портика. Статуї та рельєфи були яскраво розфарбовані, яскравий розпис вкривав стелі. У декоруванні використовувались золото та срібло. Вироби з дорогоцінних металів, чорної деревини, алебастру та бронзи доповнювали оздоблення храму.
 
Храм у Дейр ель-Бахрі було побудовано за проектом та за участі архітектора Сенмута. Важлива роль колон не лише у внутрішньому, але й у зовнішньому оформленні храму, велика кількість статуй та рельєфів, багатство поліхромії, декоративність, розкіш оздоблення, різноманітність матеріалів – всі ці риси, притаманні храму Хатшепсут, характерні для храмової архітектури Нового царства.

Заупокійний Храм Сеті І

Заупокійний храм фараона ХІХ династії Сеті І, побудований зодчим Хеві у Курне, був, як завжди, повернений фасадом до Нілу. Храм мав два пілони та, відповідно, два двори. У глибині другого двору височіла сама будівля храму; монументальний портик мав десять колон у вигляді в’язок нерозгорнутого папірусу. Храм розділено на три частини, в які ведуть окремі входи з портика. Центральна частина, більш простора, із гіпостилем біля входу, була присвячена культу Амона та Сеті І, південна – культу Міна-Амона та Рамсеса І, північна – солярному культу Ра-Гора-Ахуті. Визначальними рисами у плануванні храма Сеті І є чітка геометричність та симетрія. Вся будівля в плані квадратна. На жаль, цей дуже цікавий для історії єгипетської архітектури пам’ятник недостатньо вивчений, тому повного уявлення про нього поки неможливо отримати.

Рамессеум

Храм Рамсеса ІІ, створений архітектором Пенра й відомий під назвою Рамессеум (давня назва “Дім мільйонів років Рамсеса-Меріамона у володінні Амона”), розміщено на протилежному Карнаку березі Нілу. Він розташований між храмами Аменхотепа ІІ та Тутмеса ІV. Храм орієнтовано зі сходу на захід. Він починається зі східної сторони великим пілоном, зараз напівзруйнованим. За пілоном розташований відкритий двір. Біля південної стіни двора стояли стовпи, перед якими стояли статуї царя у вигляді бога Осириса. На протилежну, північну сторону двора виходив фасад палацу, який являв собою портик із подвійною колонадою. Західною стіною двора слугував пілон другого двора. Через те що другий двір було розташовано на більш високому рівні, ніж перший, до проходу через пілон вели сходи. З боків сходів височіли дві 20-метрові статуї Рамсеса ІІ. Південною та північною сторонами простягались портики з подвійного ряду гладких колон із капітелями у вигляді бутонів, а на західній та східній сторонах височіли квадратні у перерізі стовпи, перед якими стояли статуї Осириса. Властивий єгипетському мистецтву синтез архітектури та скульптури переростає тут у повне підпорядкування скульптури архітектурі. Монолітні узагальнені статуї сприймаються не як витвори скульптури, а як стовпи. За другим двором йде велика гіпостильна зала, що мала 48 колон, які розділяли її на 9 нефів. Два середні ряди колон із капітелями у вигляді розгорненої квітки папірусу підіймались над бічними нефами, де колони були увінчені капітелями у вигляді бутонів. За гіпостилем знаходилась культова частина храму з п’яти самостійних підрозділів. Всі стіни було багато декоровано. На стінах та колонах було розміщено то великі композиції походів та перемог Рамсеса, то ритуальні сцени чи фігури фараонів та богів. Особливістю Рамессеума є поєднання у одному комплексі храму, палацу, житлових кімнат, стаєнь, складів інших приміщень.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
   
 
© Архітектурна майстерня «Септіма». Київ, вул. Госпітальна, 12.
 
+38 (044) 277 81 68
 
  Rambler's Top100