С Е П Т І М А
 
 
 
tags
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
rus
 
ukr
eng
 

Особливості архітектурного проектування будівель бібліотек для читачів з вадами зору (2/4)


Архітектурний проект споруди Регіональної бібліотеки штату Іллінойс (США) (США)

Загальновідомо, що бібліотека є установою, яка збирає та зберігає друковані твори для громадського користування. Однак, вже перші спеціалізовані бібліотеки для людей з вадами зору, які почали з’являтися у ХІХ ст., виконували значно ширший діапазон задач, ніж традиційні бібліотеки. Так, відкритий у 1897-му році, читальний зал для незрячих у Вашингтонській бібліотеці Конгресу, окрім зони для самостійного читання, мав зону призначену для „зрячих відвідувачів, які приходять ознайомитись з системами друку книг для сліпих, з друкарськими машинами, з приладами для рукописних зносин сліпих зі сліпими та зрячими” [2].
 
Згадана зона виконувала важливу соціальну функцію: перебування сліпих і зрячих людей в одному середовищі сприяло, по-перше, вирішенню, певною мірою, проблеми просторової ізоляції незрячих і, по-друге, пом’якшенню настороженого ставлення зрячих до людей з вадами зору шляхом запровадження у цьому середовищі інформативно-освітньої програми.
 
Подібна ідея була закладена в проекті споруди Регіональної бібліотеки штату Іллінойс (США) для сліпих та людей з фізичними вадами, зведеної у 1978-му році. Архітектор цієї споруди, Стенлі Тайгерман (Stenly Tigerman), прагнув вирішити такі головні завдання: створити дизайн інтер’єру, доступний для сприйняття та орієнтування в ньому незрячими людьми – з одного боку, і з іншого - оформити інтер’єр так, щоб зрячі люди розуміли, що це „не така споруда, до якої слід ставитися, як до тюрми, а така, що вміщує активну частину спільноти (оскільки традиційну окружну бібліотеку було розміщено на другому поверсі цієї нової споруди)” [4].

Архітектурний проект будівлі Регіональної бібліотеки штату Меріленд (США) (США)

Іншими важливими функціями, які виконують бібліотеки для інвалідів зору від самої своєї появи, є розповсюдження та озвучування друкованих творів. Зважаючи на труднощі в пересуванні сліпих, спеціалізовані бібліотеки у межах певного регіону пересилають замовлену літературу своїм користувачам додому за допомогою пошти. Вже в 1897-му р. читальний зал для сліпих у Вашингтонській бібліотеці Конгресу здійснював таку розсилку у межах міста. З перервою на три місяці „тут же відбуваються читання для сліпих ... Читаються зазвичай твори, які ще не були надруковані спеціальними шрифтами, і з якими слухачі не можуть ознайомитися інакше” [2]. Озвучування літературних творів є важливим ще й тому, що люди, які втрачають зір у зрілому віці зазвичай мають проблеми із читанням текстів, надрукованих шрифтом Брайля або іншими рельєфними шрифтами – через послаблення тактильної чутливості.
 
Більшість сучасних бібліотек також здійснють функцію озвучення друкованих творів, записуючи голос диктора на плівку або інший носій. Сьогодні, в епоху інформації та цифрових технологій, нерідко дві останні функції стають домінуючими для спеціалізованих бібліотек, а зали для самостійного читання займають все менші площі у планувальній структурі всієї споруди. При цьому втрачається чи не найголовніша функція будівлі такого призначення – функція місця перебування та спілкування людей з вадами зору. До бібліотек такого типу можуть бути віднесені Державна бібліотека для сліпих та інвалідів зору штату Меріленд і бібліотека для сліпих та інвалідів зору Єврейського Інституту Брайля в Нью Йорку (США).
 
Споруда спеціалізованої бібліотеки штату Меріленд була зведена 1992 року у місті Балтімор за проектом архітектурної майстерні „Аєрз Сент Гросс” (Ayers Saint Gross). „Головною функцією бібліотеки є розсилка та приймання повернених книжок, тому завдання на проектування вимагало влаштування містких книгосховищ” [11]. Проектом було передбачено розміщення суспільної організації в об’ємі, що виступає за межі загальної композиції споруди. При цьому громадські інтер’єри, зокрема невеликі читальні зали, знаходяться в атріумі за стіною, облицьованою вапняком і завершеною скляною площиною. Великі площі закритих книгосховищ, складів та механічного обладнання розміщуються нижче відмітки землі.

Архітектурний проект споруди Нью-Йоркської спеціалізованої бібліотеки

Семиповерхова споруда Нью-Йоркської бібліотеки для сліпих, будівництво якої було завершене в 2008 році, є ревалоризацією двох міських особняків, які з 1960 року займав Єврейський Інститут Брайля. Проект ревалоризації був розроблений архітектурною майстернею „Фінк і Платт Архітектз” (Fink&Platt Architects) і включав „модернізацію будівлі згідно із сучасними стандартами та збільшення площі за рахунок двох з половиною поверхів орендних площ, важливого джерела прибутку для некомерційної організації” [7]. Крім того, архітектори створили сучасний фасад для всієї структури.
 
Найголовнішим пунктом завдання на проектування було створення студії звукозапису площею 400 кв. м., де волонтери могли б записувати аудіо книги. Розміщена на верхньому поверсі студія оснащена обладнанням для індивідуального та групового читання. З метою створення акустично приглушеного середовища архітектори передбачили посилену звукоізоляцію в перекритті останнього поверху та розмістили енергозберігаючі вентиляційні системи на протилежному по відношенню до студії кінці покрівлі, запроектувавши їх на окремому фундаменті із амортизатором.
 
Новий скляний фасад замінив цегляну стіну, зведену в 1960 році. Він має винос 30 см у бік тротуару від первісної межі землевласності, „виставляючи наперед своє сучасне обличчя, яке цілковито приховує той факт, що за спокійним екстер’єром знаходяться стіни, зведені у 1890-х” [7]. Архітектори співпрацювали із компанією графічних дизайнерів „Уайтхауз і Компані” (Whitehouse & Company) у сфері дизайну інтер’єрів. Загальний стиль входу до бібліотеки, а також деякі шпалери, позначені мотивами невеликих кілець, які асоціюються з крапками азбуки Брайля. Оскільки до головних функцій бібліотеки не входить забезпечення умов для самостійного читання відвідувачів, принципи формування внутрішнього простору не відрізняються від традиційних.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
   
 
© Архітектурна майстерня «Септіма». Київ, вул. Госпітальна, 12.
 
+38 (044) 277 81 68
 
  Rambler's Top100