С Е П Т І М А
 
 
 
tags
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
rus
 
ukr
eng
 

Формування простору незорового сприйняття (3/3)


Об’ємна складова суб’єктивної моделі архітектурного середовища сліпої людини формуватиметься на основі дотикового, слухового та нюхового сприйняття. Наявність певного знайомого звуку та запаху може вказувати на присутність у середовищі певних предметів або на тип оточуючого середовища (при ідентифікації певної сукупності знайомих образів). При цьому „значення емоційного та естетичного впливів” будуть цілком залежати від впливів ідентифікованих та незнайомих звуків, а також запахів на конкретний суб’єкт сприйняття.
 
Чистої просторової складової суб’єктивної моделі архітектурного середовища, сформованої за допомогою зорового сприйняття, не може існувати окремо від об’ємної складової. Хоча сам простір, як у випадку сліпої людини, майже не формуватиме жодних відчуттів, образ цього простору формуватиметься за рахунок зорового сприйняття об’ємної складової, тобто горизонтальних, вертикальних і похилих площин, які цей простір утворюють. „Нарисне значення” просторової складової образу вже не буде умовно нескінченим, а відповідатиме значенню об’ємної складової, оскільки суб’єкт із попереднього досвіду знає, що візуальні образи об’ємів, що окреслюють простір збігаються з його фізичними границями. Тому геометрична структура утворюючих площин співпадає із структурою самого простору. „Значення глибини” образу зростатиме швидше, ніж у випадку сліпої людини, а „утилітарне значення” може миттєво прийти у відповідність із стереотипним на основі порівняння певних властивостей візуального образу з іншими із попереднього досвіду. „Емоційне” та „естетичне значення” образу, як і у випадку сліпої людини, суттєво залежить від нюхової та слухової складової, однак провідну роль тут відіграє візуальна складова. Оскільки простір як такий не володіє візуальними характеристиками, „емоційне” та „естетичне значення” суб’єктивної моделі середовища зрячої людини переважно залежатиме від відношення візуальних характеристик об’ємної складової образу до естетичної та емоційної системи уподобань суб’єкта.

Висновки

Можемо виділити п’ять характеристик суб’єктивної моделі архітектурного середовища (ідеї розуму): „нарисне”, „цільове” значення „глибини”, „емоційного”, „естетичного” впливу.
 
Будь-яку суб’єктивну модель архітектурного середовища можна описати у вигляді двох складових: просторової – образ від самого простору, в межах якого людина має можливість пересуватися; образ цих меж являє собою другу, об’ємну складову і є результатом аналізу суб’єктом площин, які обмежують і одночасно утворюють той простір.
 
Просторова складова суб’єктивної моделі архітектурного середовища сліпої людини формується завдяки дотиковому сприйняттю, об’ємна складова - на основі дотикового, слухового та нюхового сприйняття. Чистої просторової складової суб’єктивної моделі архітектурного середовища, сформованої за допомогою зорового сприйняття окремо від об’ємної складової, існувати не може. Комплексний образ формується на основі чотирьох доступних людині механізмів сприйняття оточення.

Література.
1. Иконников А.В., Маца И.Л., Орлова Г.М. Мастера архитектуры об архитектуре. – М.: Искусство, 1972.
2. Майборода Д.В., Шуман А.Н. Агностицизм // Новейший философский словарь: 3е изд. Исправл – М.: Книжный дом, 2003.
3. Степанов А.В., Иванова Г.И., Ничаев Н.Н. Архитектура и психология. – М.: Стройиздат, 1993.
4. Шубенков М. Человек в пустоте //АСД/ACD. Архитектура. Строительство. Дизайн. - 2006. - Вып. 2(54).
5. Щерба С.П. Філософія. Підручник – Київ: Кондор, 2007.
6. www.daharms.ru // Даниил Хармс. Полное собрание сочинений.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
   
 
© Архітектурна майстерня «Септіма». Київ, вул. Госпітальна, 12.
 
+38 (044) 277 81 68
 
  Rambler's Top100