С Е П Т І М А
 
 
 
tags
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
rus
 
ukr
eng
 

Мозаїки Равени (3/7)


Баптистерій Православних

Баптистерій Православних, прикрашений при архієпископі Неоні (451 – 473 рр.), також відрізняється високими художніми досягненнями. У ньому сильніше виступають місцеві традиції, які ще багато в чому беруть свій початок у античних джерелах. На це вказує об’ємне трактування фігур, перспективне рішення архітектурного пояса, світлі, легкі, радісні фарби, які нагадують античну палітру, й нарешті, римські типи облич апостолів, які вирізняються суто земним характером.
 
Інтер’єр Православного баптистерія вражає своєю вишуканістю й суворою розмірністю частин, в якій досить багато зберіглось від пропорційного строю античної архітектури. Архітектурне (збагачений іонічний ордер) та скульптурне оздоблення (горельєфи із образами пророків, виконані також при архієпископі Неоні) органічно поєднується із мозаїчним розписом й входить до нього як складова частина. Головним у вирішенні ансамбля стає принцип проведення єдиного мотиву – арки на колонах або портика із фронтоном на колонах. Цей мотив оформлює найнижчий ярус восьмигранного баптистерія, де глибокі аркасолії чергуються із фіктивними нішами (нижні аканфові арки поновлені у ХІХ столітті, так само як голови Спасителя та Хрестителя, голуб у сцені Хрещення). На другому ярусі вони помножуються: арки, що обрамляють скульптури пророків, оточують віконні отвори. У більш складному та багатому вигляді той самий мотив зустрічається у третьому ярусі декорації – власне мозаїчному. Тут цей мотив втілений досить ілюзіоністично: він відтворює простір базиліки, де портики із єпископськими кріслами й фруктові дерева фланкують апсиди, в яких представлені трони із хрестами чи вівтарі із розгорненими Євангеліями на престолах. Вище, в останньому ярусі, що оточує центральний медальйон, мотив арки на колонах виступає у прихованому вигляді: колони стають тут розкішними золотими канделябрами.
 
Архітектурні членування чудово поєднуються із мозаїкою: остання розміщується над арками першого поверху (зелений аканф на глибокому синьому тлі та фігури пророків) та між великими арками другого поверху (основа канделябрів, що вклинюються у першу зону купола). Купол, повністю вкритий мозаїкою, розчленований на три пояси, які заповнені дрібномасштабними зображеннями, що позбавляє композицію монументального розмаху, який властивий пам’ятникам зрілого візантійського мистецтва. У центрі купола в особливому медальйоні розміщено зображення Хрещення Христа. Друге коло оточує медальйон й займає більшу частину купола. Воно являє собою сад із квітами на аканфових стеблах, по зеленому фону якого, між квітами, представлені 12 апостолів, що несуть на вкритих гіматієм руках коштовні вінці. Третє коло, яке описує друге, представляє перспективи трійчастих балконів другого поверху базиліки із виставленими на них для поклоніння святинями, які тут представлені вінцями, Євангеліями та іншим.
 
Медальйон поділяється на дві, майже рівні частини; верхня – це небо; нижня – вода річки із уступом скелі з лівого боку. У центрі, по пояс у воді, стоїть обличчям до глядача нагий Христос. Він опустив руки й дивиться донизу. В цій композиції замість Христа-хлопчика вже виступає історичний Христос. Зліва, на березі, стоїть Іоан Предтеча, який поставив ліву ногу на камінь. Він повернувся в бік Христа й, тримаючи над головою Христа патеру, ллє на нього воду. На грудях Предтечі навкіс перекинутий гіматій пурпурного кольору. В руках Предтеча тримає довгий хрест, прикрашений коштовним камінням. Над головою Христа св. Дух у вигляді білого голуба. В Іордані по пояс стоїть старий із вінком на голові. Він спирається лівою рукою на жбан, з якого ллється вода, й тримає обома руками плат світлозеленого кольору.
 
В апостольському колі немає початку та кінця, немає центру, до якого б рухались учні Христа. Точніше, цей центр розташований поза межами самого кола, це образ Спасителя у диску над ними. Активно розгорнені у просторі фігури апостолів мають потенцію реального руху. Апостоли йдуть великими кроками, що підкреслюється вигином стегон та широко розставленими ногами. Ілюзія простору передана легко: позем виглядає більш світлим, ніж бездонне синє тло основної поверхні зображення. Головний акцент поставлено на повільному ритмі руху по колу. Завдяки цьому ідея апостольської місії примножується в дусі типового для Сходу прийому рефрена. Одяг апостолів відрізняється ефектною важкістю та пишною розкішшю одягу римських патриціїв. Але малюнок тканини виглядає збільшеним, він недостатньо еластичний та здається застиглим. У апостольських хітонах та гіматіях варіюються лише два кольори: чистий білий – уособлює світло, та золото – світло небесне. Тільки різнокольорові тіні (сірі, блакитні та сизі) різноманітять ці кольори. Золотий одяг уподібнений до тонкої повітряної тканини, а білий навпаки застигає великими ламкими площинами. Кожен апостол зображений як реальна особистість із портретними рисами. Це дійсно “самовидці” Христа, які мають владу та силу завершити Його місію на землі. Їхній авторитет, художні характеристики майже загрозливо посилені.
 
Головна тема мозаїк баптистерія Православних: передання благодатної енергії від Спасителя, що приймає Хрещення (центральний медальйон), через апостолів (радіальні промені) до земної Церкви (її символізують вівтарі та єпископські крісла третього яруса баптистерія) здається невичерпним, це вічна духовна еманація.
 
Ці мозаїки показують, якої рафінованості досягла вже до середини V століття палітра равенських майстрів. Саме вони, а не майстри з інших міст, були творцями цього чудового ансамбля, який за своїм стилем набагато ближчий до групи італійських, ніж східних пам’ятників.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
   
 
© Архітектурна майстерня «Септіма». Київ, вул. Госпітальна, 12.
 
+38 (044) 277 81 68
 
  Rambler's Top100