С Е П Т І М А
 
 
 
tags
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
rus
 
ukr
eng
 

Мозаїки Равени (4/7)


Аріанський баптистерій

Із епохою Теодориха (493 – 526) у Равені пов’язано три пам’ятники: Аріанський баптистерій, Архієпископська каплиця та храм Сант Аполлінаре Нуово. У своєму мистецтві Равена все більш рішуче орієнтується на Схід, що було обумовлено загальним ходом політичних подій. І Одоакр і Теодорих, який виховувався у Константинополі, мали підтримувати активні зв’язки із Візантією, яка у V столітті отримала таку велику вагу, що з нею неможливо було не рахуватись.
 
Мозаїки Аріанського баптистерія, виконані у кінці V – на початку VІ століття, порівняно із мозаїками баптистерія Православних, на які майстри Теодориха орієнтувались як на взірець, не мають таких великих художніх досягнень. Дослідники вважають баптистерій першою спорудою Теодориха, який хотів створити для своїх аріанських за вірою підданих незалежну від католиків церкву. Баптистерій примикав до базиліки, присвяченої Вознесінню Господнему. Мозаїки купола зроблені в два етапи: більш ранній включає центральний медальйон із Хрещенням та фігури апостолів Петра й Павла у другому колі, по боках від Етимасії; до більш пізніх відносяться всі інші апостоли. Третього кола відпочатку не було.
 
Зовнішньо повторена тематика й композиція баптистерія Православних. Але у поясі апостолів з’являється центр руху, до якого прямують апостоли, - це Престол Уготований. Його вертикальна вісь ідеально збігається із вертикальною віссю центрального медальйона, а саме із фігурою Христа та голуба над ним, символом Св. Духа. Іоан стоїть на березі справа, а символ Іордана зліва. Христос представлений юнаком із довгим волоссям, що спадає на плечі. Він стоїть по пояс у воді із опущенними руками. Над його головою (німб основного кольору тла – золотого) – голуб, що ллє воду із дзьоба. Іоан стоїть на скелястому березі, тримаючи у лівій руці палицю (pedum), а праву поклавши на голову Христа. Фігура його вирізняється могутніми формами, довгою бородою й волоссям, що спадає з плеч. На ньому вдягнутий мілот зі шкіри блакитного кольору із чорними кружками. Символ Іордана, що сидить зліва на березі, представлено у вигляді старого із довгим сивим волоссям та сивою бородою. Він вдягнений у зелений гіматій. Правою рукою він спирається на золотий жбан, з якого тече вода, що утворює річку. Композиція Хрещення отримує геральдичність: третя фігура, що з’явилась у ній, - символ Іордана – дзеркально відображає фігуру Хрестителя. Фігура Христа у центрі оточена симетричними дугами Іордана та Предтечі. Сцена перестала бути подією, стала знаком, подібним до триумфальних зображень на монетах.
 
У колі апостолів зникають арочки фестонів, що створювали щось схоже на німби навколо голів учнів Христа, - вони оточені тепер справжніми німбами. У фрізі, розгорненому по колу, панує сувора ізокефалія, абсолютна симетрія. Вона чітко означена у розміщенні фігур апостолів, що чергуються із умовними пальмовими деревами. У фігурах намічений тричвертний поворот, але лики виконані у фронтальній позиції. Пози та жести практично позбавлені варіацій. Складки пророблені широкими площинами. У кольорі немає нюансів та відтінків. Одяг апостолів переданий великими плоскими плямами білого кольору. Тут вперше з’являється золоте тло: його підкреслена гладкість та рівність, його осліплююче сяяня примушують фігури виглядати особливо жорсткими, вирізьбленими із нерухомої матерії. Обличчя втрачають портретність. Лише лики Петра й Павла, виконані у більш ранній період, дещо виокремлюються із загальної схеми, що об’єднує обличчя інших апостолів.
 
Посилення монументальної значимості породжує асоціації із характеристиками прийдешнього романського образотворчого мистецтва, де повна абстракція форм буде поєднана із життєво вірогідною силою та нерухливою, масивною важкістю.

Архієпископська каплиця

Дещо тонші за виконанням мозаїки Архієпископської каплиці, виконані при єпископі Петрі ІІ (494 – 519). Однак і в них неважко помітити аналогічні стилістичні зміни. Як і у мозаїках Аріанського баптистерія, синє тло змінюється золотим, серед кольорів все частіше використовуються пурпурні тони, які подаються у поєднанні із блакитно-синіми, помаранчево-червоними, зеленими та білими. Порівняно із легкою, повітряною гамою V століття ця кольорова палітра сприймається більш щільною та різкою, що пояснюється і зменшенням проміжних відтінків.
 
До невеликої будівлі, що у плані має обриси грецького хреста, прилягає прямокутний вестибюль. На повздовжніх стінах цього вестибюля колись у мозаїчній техніці були написані латинські гекзаметри, що оспівували досконалість оздоблення каплиці. Зараз мозаїку втрачено, але гекзаметри відтворені у фресковій техніці. В архітектурному відношенні каплиця представляє квадрат зі склепінням, що спирається на чотири арки, які утворюють як контрфорси для високого піднятого хрестоподібного склепіння, що вкриває центральний квадрат. Склепіння відводиться виключно під небесні сюжети. Центр стелі каплиці прикрашений хрестом у медальйоні на синьому тлі, який підтримують чотири янголи. Чи мав хрест і раніше таку форму, що трапляється дуже рідко, невідомо, адже весь він зроблений наново живописом. Янголи, що підтримують медальйон із монограматичним хрестом, предсталені на ребрах склепіння, витягнені у повний зріст. Все тло стелі золоте; янголи стоять на зеленому ґрунті. У янголів гіматій, перекинений з лівого плеча, проходячи під правою рукою, спускається з лівого плеча довгим кінцем в складках на кінці у вигляді синуса. Сили небесні (янголи) тримають небесну твердь подібно до античних каріатид, а окружність склепіння з чотирьох сторін світу заповнена символами євангелістів – містичного образа євангельської істини, що охоплює коло земне та небесне. Емблеми євангелістів представлені по груди; тварини – із передніми ногами, якими вони підтримують закриту Євангелію, прикрашену з переднього боку коштовним камінням; янгол тримає Євангелію на протягнених вперед та вкритих гіматієм руках. Всі емблеми на хмарах (білих, блакитних, червоних кольорів); вони із крилами, мають німби, крім бика, представленого натурально та найкраще зберігшегося. Символ св. Марка – лев – зроблений наново живописом, йому надано людське обличчя.
 
По дугах коробового склепіння зображені гірлянди із плодами та павичами з боків монограми. У східній та західній арках, що підтримують стелю, зображено по груди по шість аопстолів та по Христу Емануїлу у медальйонах на синьому тлі. Христос Емануїл представлений із юним довгастим обличчям із довгим носом та маленьким ротом; волосся спускається на ліве плече косою, а на праве – пасмом. Тип Емануїла на східній арці м’якіший за тип на західній, де в нього особливо великі та широковідкриті очі. Христос вдягнений у пурпурний хітон та гіматій. Німб із перехрестям в одному випадку утворений білим колом на золотому тлі, а в іншому – золотим на основному синьому тлі. Всі апостоли одягнені у білий одяг. На всіх обличчях бліки у вигляді червоних та білих плям на носі та на щоках. Контури червоні. Німби у апостолів та святих представляють лише блакитне тло на загальному синьому тлі. На північній та південній сторонах в арках, також у медальйонах, зображені з одного боку мученики, а з іншого – святі діви. Мученики мають римські типи зовнішньості. Костюми святих дів – це костюми патриціанок візантійського двору. Візантійський художник тут відображав риси сучасного йому побуту. Верхня сукня святих дів золота, а у волоссі каміння у вигляді перлів. У всіх довгасті обличчя, висока шия, довгий тонкий ніс, широко розплющені очі.
 
У вестибюлі, в люнеті над входом, розміщено рідке за іконографією зображення Христа-мілітаріс. Він являє собою образ юного Спаса Еммануїла, вбраного у військові обладунки, що тримає у руках хрест та розкриту книгу й попирає лева та змія. Цей образ ілюструє текст 90-го псалма: “На апсида и василиска наступивши и попереши льва и змия”. Псалму приписували магічне, оберігальне значення, й у контексті останнього мало розумітись і зображення Христа-воїна, що огорожує вхід у Церкву.
 
Програма розпису невеликої каплиці натхнена ідеєю тріумфу Церкви, стверджуваною Христом. Ідея ця – досить поширена у V столітті: у розпису Архієпископської каплиці її відрізняє дивовижний відбір тем декорації, небагатослівність, що явно свідчить про отримання символом нової ємності та багатозначності.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
   
 
© Архітектурна майстерня «Септіма». Київ, вул. Госпітальна, 12.
 
+38 (044) 277 81 68
 
  Rambler's Top100