С Е П Т І М А
 
 
 
tags
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
rus
 
ukr
eng
 

Мозаїки Равени (5/7)


Базиліка Сант Аполлінаре Нуово

Найбільший мозаїчний ансамбль епохи Теодориха - мозаїки Сант Аполлінаре Нуово, що виникли, найвирогідніше, протягом третього десятиліття VI століття. Споруджена Теодорихом церква, що прилягала до його резиденції, була спочатку присвячена Спасителю й призначалась для аріанського культу. Після вигнання готів з Равени базиліку пристосували до католицького богослужіння. В цей час частина мозаїк була перероблена. Нарешті в середині ІХ століття, коли в базиліку перенесли останки св. Аполлінарія, вона отримала свою теперішню назву. Спочатку весь інтер’єр, включаючи апсиду, був прикрашений мозаїками. Останні вціліли лише на бічних стінах великого нефу, де вони розміщуються трьома ярусами. У верхньому ярусі ми бачимо двадцять шість сцен з життя Христа (на лівій частині – чудеса, на правій – Страсті), нижче, між вікнами, представлені фігури пророків, а ще нижче, над аркадою, зображені палац Теодориха та Порто ді Классе, з яких виходять мученики (справа) та святі діви (зліва), що прямують до Христа та Божої Матері, які сидять на тронах. Як показали дослідження, на тлі палацу й стіни Порто ді Классе знаходились фігури, які були знищені при переробці мозаїк єпископом Аньєлло у 60-х роках VI століття. Ці фігури зображали людей з почету Теодориха. Таким чином, до Христа та Божої Матері спочатку підходили не мученики та мучениці, а очолювані Теодорихом та його дружиною процесії остготських придворних, в яких, безумовно, було дуже багато портретних зображень. Останні як раз і викликали найбільшу опозицію у католицького духовенства, яке вирішило знищити їх.
 
Візантійське мистецтво вперше тут предстає у своєму закінченому вигляді – спокійному, повному світла та гармонії, створюючому ілюзію віднайдення Царства Небесного. Ритм нижнього яруса із мучениками та мученицями частий та монотонний. Одноманітність модуляцій має викликати асоціації із ритмом заупокійних молитв, зв’язок із якими таким своєрідним образом відобразився як у підборі зображуваних, так і в засобах художнього рішення. Ритм середнього яруса (фігури апостолів та пророків) – більш розріджений. Він визначений не мотивом ходи, а предстоянням у зоні чистого світла, звідси його свобода, пространство та повітряність. Фігури розділені не вікнами, а потоками світла, воно є середовищем їхнього існування. Апостоли та пророки, які фланкують віконні отвори, виступають як провідники Верхнього Царствія предвічного Світла, вони відчиняють його врата. Фронтально, вільно розміщені фігури віднесені дуже далеко від межі горизонтального фризу, що відокремлює цей ярус від нижнього: зображені тут святі знаходяться у небесних сферах. Мотив чистого, райського буття підкреслений присутністю птахів (голубів, горлиць, фазанів та павичів) між фігурами та парасольок із білими голубами на них, а також сяючим, сніжно-білим вбранням апостолів та пророків. Характер чергування євангельських сцен у верхньому ярусі вперше підпорядкований не хронологічній чи історичній послідовності, а літургії. Сцени виникають на стінах храма у тому порядку, як вони згадуються у літургійному чині: чудеса – від “Весілля у Кані Галілейському” до “Зцілення у Віфезді”, а Страсті – від “Таємної вечері” до “Увірування Фоми”. В іконографії циклів багато східних рис. Так, сцени лаконічні, кількість діючих осіб у них зведена до мінімума, архітектура чи пейзаж ледь намічені чи зовсім відсутні. Їх примітивність, орієнтованість на передню площину, наївно-іграшковий характер примушують відчути, що сама іконографія євангельських епізодів переживала в цей час стадію відпрацювання та становлення. В них чергуються два основні варіанти: центричний із виокремленою великим масштабом фігурою Христа та “діалогічний”. Цікаво, що в епізодах Розп’яття Спаситель зображується безбородим, юним, а у сценах Страстей – бородатим чоловіком середнього віку.
 
Новим моментом у декорації Сант Аполлінаре Нуово є хода мучеників та мучениць, що охоплює весь простір храма трохи вище рівня завершення колонад. Їх величний крок повторює розмірений ритм струнких колон, збільшуючи його зорово. Завершуючи рух колон, ця хода стає ідеальним архітектонічним стрижнем всього інтер’єру. Хода спрямовується до образів Спасителя та Божої Матері, що сидять на престолах з двох сторін базиліки, перед вівтарем. Царь та Цариця Небесні приймають поклоніння зображених святих та разом із ними усіх віруючих, що перебувають у храмі. Мученики та мучениці – своєрідний духовний еталон зовнішнього та внутрішнього стану християнина, ідеал якого – вічне предстояння перед Богом та шлях до Нього. Золоте тло “виштовхує” фігури зображених за межі стінної площини й поєднує їх із простором інтер’єра.
 
Зображення прагне позбутись всіх конкретних життєвих асоціацій. Зникає навіть натяк на ілюзорний простір чи предметне середовище. Квіти під ногами мучеників та мучениць ще більше підкреслюють ірреальність зображеного. Тіні відсутні – зображення безплотне й не може відкидати тіней. Золоте тло не асоціюється із земними вимірами та параметрами. Фігури майже фронтальні. Їх абсолютна повторюваність та симетрія виключають їх зі сфери земних стосунків та приречують на надсвітову єдність. Форма зберігає правильні пропорції, вірність анатомічній будові та округлі обриси, але стає зсередини полою, позбавленою важкості та ваги. У зображеннях домінує контур. На місце конкретних реалій буття стають ідеальні, незмінні, закінчені формули. Обличчя персонажів практично ідентичні: це ніби одне й те саме обличчя, одна душа у різних поворотах свого буття. Колір згущується й зникає відчуття реальності його природи, він стає символом. Його поєднання виглядають не просто контрасними, але неможливими у земному бутті.
 
Все це вцілому формує уявлення про створення всередині храму замкненого, ідеального простору, де немає суєти та мінливості земних відносин. Цей світ не має тіней та напівтонів. Ці мозаїки можна розглядати як переддень принципів візантійської декорації й приклад зрілої візантійської мови.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
   
 
© Архітектурна майстерня «Септіма». Київ, вул. Госпітальна, 12.
 
+38 (044) 277 81 68
 
  Rambler's Top100