С Е П Т І М А
 
 
 
tags
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
rus
 
ukr
eng
 

Мозаїки Равени (6/7)


Церква Сан Вітале

Храм було закладено при єпископі Екклесії (до 532 р.), його декорація завершена у 545 р., а освячено його у 547 р. єпископом Максиміаном. Його побудову фінансував відомий банкір та послідовний прибічник Візантії у Західній Імперії Юліан Аргентарій. Храм являє собою восьмикутний мартирій візантійського типу, близький до церкви Сергія та Вакха у Константинополі. Центральний підкупольний простір охоплено вісьмома високими арками. Через одну з них відкривається пресбитерій, сім інших замикають екседри й вони розділені на два поверхи колонами та аркадами. Велике головне приміщення сприймається у потоках світлах, що ллється з вікон купола й арочних отворів галерей. Промені світла, що йдуть у різних напрямках, дематеріалізують мозаїку, примушуючи загорятись неземним блиском її поверхню. Під впливом нерівномірного освітлення фарби мозаїчної палітри отримують багатство та різноманітність відтінків.
 
Склепіння вівтаря у замковій частині увінчує головний християнський жертовний символ – апокаліптичний Агнець, що вінчає всесвіт. Медальйон із Ангцем підтримують чотири янголи – символи чотирьох сторін світу – в оточенні райських дерев та рослин, птахів та тварин. Схили тріумфальної арки прикрашають медальйони із напівфігурами апостолів навколо Спасителя в замку арки. У конхі апсиди – Спас Емануїл на мандорлі небесного кольору. Він лівою рукою спирається на сувій, а правою простягає мученицький вінок св. Віталію – його представляє янгол. З іншого боку янгол підводить до Спасителя будівничого церкви св. Екклесія, що несе в дар модель заснованого ним храму. З-під ніг Спасителя із скелястого ґрунту, укритого ліліями, витікають чотири євангельські річки. Підкреслено симетрична композиція та яскраві, нагадуючі коштовні емалеві сплави фарби (зелена, блакитна, синя, фіолетова, біла у поєднанні з золотом) надають всьому зображенню особливо урочистий характер. Мозаїка конхи є однією з найтонших за виконанням, тут працювали досвідчені майстри. У нижньому рівні апсиди – історичні портрети, які не лише пов’язані із символікою жертвоприношення, але й являють собою своєрідний знак тріумфу імператора Юстиніана та його воєначальника Велізарія після захоплення Равени. Стіни пресбитерія прикрашені сюжетами вітхозавітних жертвоприношень у люнетах над потрійними аркадами, що ведуть з центрального вівтаря до жертовника та дяконника. Вище люнетів, під аркадами другого ярусу, в центрі – янголи, що несуть хризми, а з боків – фігури пророків у повний зріст (Ісайя та Ієремія), символічно пов’язані зі сценами жертви у люнетах. У цьому ж пророцькому ряді представлені Мойсей у купіни та Мойсей, що отримує закони та пасе отару (тут Мойсей виступає як праобраз Христа). На рівні аркад другого ярусу - чотири євангелісти у повний зріст, що сидять за пюпитрами. Похилий вік євангелістів вказує лише на їх мудрість та натхнення. Але ця старечість квітуча, вона ще не має тієї худорлявості, яка у пізньовізантійських пам’ятках характеризує старців.
 
Усі зображення суворо фіксовані в своїх межах. Всі елементи декора, починаючи від сценічних композицій й закінчуючи орнаментальними фрагментами, замкнені в геометричних рамках та чітко вписані в архітектурні межі. Весь розпис розчленований орнаментом, архітектурою та різко зміненим кольором тла. Тло у всіх мозаїчних зображеннях різне: воно часто зайняте пейзажем, чи однокольорове – золоте, чи блакитне (синє). Золотий, зелений, блакитний та білий – переважаючі кольори у мозаїках церкви Сан Вітале.
 
Особливе місце серед мозаїк храму посідають портрети Юстиніана та Феодори, розміщені на бічних стінах апсиди, з боків від вікон. Для їх виконання були обрані, ймовірно, найкращі з равенських майстрів, яким дали столичні зразки. Юстиніан зображений, коли приносить в дар церкві важку золоту чашу. Він представлений, як і інші, у фронтальній позі. Голова його, увінчана діадемою, оточена німбом. Справа від Юстиніана стоять два придворних у патриціанському вбранні. Далі – охоронці, фігури яких прикриті парадним щитом із монограмою Христа. За лівим плечем Юстиніана портретно зображений літній чоловік у вбранні сенатора. Частина композиції зліва від Юстиніана заповнена фігурами єпископа Максиміана із хрестом у руці та двох дяконів, один з яких тримає Євангелію, а інший – кадило. Тут можна помітити композиційний прорахунок: остання фігура ледь вмістилась у відведеному для неї місці, її ліва рука, яка, начебто, вказує напрям процесії, перерізає колону, що підтримує перекриття. В цьому груповому портреті Юстиніан та Максиміан виступають як авторитарні представники світської та церковної влади. Тому їх фігури займають домінуюче місце. Розкішне вбрання дало змогу мозаїстам розгорнути перед глядачем все засліплююче багатство їх палітри – від ніжних білих та пурпурових тонів до яскраво-зелених та помаранчево-червоних. Особлива витонченість виконання досягнута в обличчях чотирьох центральних фігур, які набрані з більш дрібних кубиків. Це дозволило створити чотири чудові за гостротою характеристики портрети, в яких, незважаючи на яскраво виражені індивідуальні риси, є й дещо спільне: особлива суворість виразу та глибоке переконання.
 
Ще тонший за колоритом груповий портрет, що зображує імператрицю Феодору та її почет. Феодора стоїть у нарфіку, збираючись пройти через двері на сходи, що ведуть на жіночу половину галереї. В руках вона тримає золоту чашу, на її голові, оточеній німбом, розкішна діадема, на плечах важке намисто. На подолі вбрання імператриці вишиті золоті фігури трьох волхвів, що несуть дари. Перед Феодорою йдуть два охоронці, один з яких відсуває завісу перед дверима, а інший стоїть нерухомо. За Феодорою йде група придворних дам, очолювана дочкою та дружиною полководця Велісарія. Тут так само розкіш вбрання дала можливість мозаїстам використати весь колорит. Особливо красиві кольори на трьох центральних жіночих фігурах. Їхні обличчя набрані з більш дрібних та різноманітних за формою кубиків, що полегшило передачу портретної схожості. Цей груповий портрет, як і груповий портрет Юстиніана із почетом, представлений на золотому тлі, ґрунт – зелене поле, з обох боків зображені пілястри, прикрашені перлами та камінням.
 
Мозаїки Сан Вітале, виконані в один час, але різними майстрами, засвідчують наскільки багата художниками була Равена в середині VI ст.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
   
 
© Архітектурна майстерня «Септіма». Київ, вул. Госпітальна, 12.
 
+38 (044) 277 81 68
 
  Rambler's Top100