С Е П Т І М А
 
 
 
tags
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
rus
 
ukr
eng
 

Портретний живопис І.Є. Рєпіна (3/4)


З кінця 70-х років починається розквіт творчості Рєпіна. В 1877 р. він написав два чудових портрети своїх земляків-селян (“Мужик з поганим оком” та “Мужичок із боязких”). На обох зображені цілком конкретні люди, але разом з тим, вони мають значення збірних образів. Картину “Мужичок із боязких” вважають одним із яскравих прикладів російського психологічного портрета. За зовнішнім виглядом бідного селянина, покірливого та заляканого, згорбленого під ударами долі, прихований сильний, іноді непередбачуваний характер людини, здатної на протест. Не випадково критик В.В. Стасов дав іншу назву портретові – “Мужичок розбійничок”.
 
Тоді ж Рєпін створив блискучу живописну роботу “Протодіакон”, портрет диякона Івана Уланова, могутньої людини, ненажерливої та властолюбної. “А тип прецікавий! – писав Рєпін Крамському. – Цей екстракт наших дияконів, цих левів духовенства, котрим ні на крихту не належить нічого духовного, – весь він плоть та кров, банькуватість, зів та ревіння, ревіння без сенсу, але урочистий та сильний, як і сам обряд у більшості випадків…”
 
Рєпін працював і в області історичного портрету. В кінці 70-х років, можливо по аналогії до сучасних йому подій, його увагу особливо пригортає трагедія сильної особистості, люди упертих характерів, неприборканої волі. Такою є царівна Софія у картині “Царівна Софія Олексіївна через рік після ув’язнення її у Новодівочому монастирі, під час страти стрільців та катування усієї її прислуги у 1698 р.”. У свій час ця робота визвала безліч сперечань. “Я не вірю, – писав Стасов, – що вона в той момент зупинилася… Софія кинулася б стрімко до вікна, все тіло рвалося б вперед, немов звір у клітці, до ворогів. Хіба це час застигати?” А за словами Крамського, “Софія справляє враження замкненої в залізну клітку тигриці, що повністю відповідає історії”. Це полотно Рєпіна побудоване з надзвичайною психологічною витонченістю. Робота багатопланова не лише за сюжетом, але й за пластичним і колористичним рішеннями.
 
Тьмяне сріблясте світло ллється із загратованого вікна – холодне світло жорстокої реальності. У померкнілому мерехтінні – силует повішеного стрільця – символ поразки Софії. Це невмолиме сріблясте світло зустрічається на полотні з теплим золотистим світлом кіоту, світлом свічок та лампад – світлом віри Софії в стару Русь. У цій зустрічі двох кольорових основ – ключ до відриття таємниці чарівності картини.
 
Очевидно, що в основі всіх тематичних творів Рєпіна лежить його блискучий дар психолога. Звичайно, при тому, що він був видатним портретистом.
 
Вершина портретної майстерності Рєпіна –портрет М.П. Мусоргського (1881). Він був написаний в останні дні життя композитора. Правдивий художник не приховує ні хворобливої набряклості обличчя композитора, ні неохайної одежі хворої людини. Усе найкраще зосереджено у його очах – замислена печаль та прихована мука. В них можна побачити колишнього Мусоргського, розумного, чутливого, талановитого, людину ясного сумління та чистої душі.
 
Портрет чудово написаний - широко та вільно. Дивовижний за колоритом, він тонко та точно пророблений за сполученням фарб трояндово-малинових та зеленувато-сірих тонів. Він увесь немов би сповнений повітрям. Рєпін використав усе своє знання пленерного живопису.
 
У 1882 році художник пише другий портрет О.П. Боголюбова, на якому майстер постає перед нами енергійним, діяльним та цілеспрямованим, незважаючи на похилий вік. Шляхетний профіль чітким силуетом сприймається на темному фоні, посилюючи ясність та значимість портретного образу. Ретельно прописане загоріле обличчя, обрамлене сивиною. Загальну сірувато-коричневу кольорову гаму портрета пожвавлюють плями синього, сірого та жовтого, прокладені легко та вільно.
 
За свідченням Олексія Петровича Боголюбова, цей портрет був написаний в його московській майстерні протягом одного тригодинного сеансу. Створений зі швидкістю натурного етюду, він зачаровує своїм лаконізмом та ємкістю характеристик. Відображаючи характерні для художників-передвижників уявлення про цінність людської особистості, портрет О.П. Боголюбова 1882 року належить до кращих творів Рєпіна.
 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
   
 
© Архітектурна майстерня «Септіма». Київ, вул. Госпітальна, 12.
 
+38 (044) 277 81 68
 
  Rambler's Top100