С Е П Т І М А
 
 
 
tags
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
rus
 
ukr
eng
 

Особливості архітектурних вирішень реабілітаційних центрів для незрячих (3/4)


Комплекс складається із неспівмірних за масштабом, характером форм і навіть архітектурним стилем споруд. Намагаючись знайти елемент, що стилістично поєднає всю різнорідність структури, архітектори запропонували влаштувати “хвилясте” покриття над всіма зонами, насиченими громадськими функціями, та відповідну “дугову” покрівлю внутрішніх та зовнішніх з'єднувальних коридорів: “Така система покриття забезпечить необхідну ясність у напрямках руху та ідентифікацію більшості нових входів та пунктів призначення (як то кафетерій та аудиторія)” [1]. До найголовніших особливостей центру можна віднести блок для тимчасового проживання пацієнтів, зали для фізичних вправ та майданчики для вправ із орієнтування та пересування в місті.
 


 
Доволі передбачуваним є проект реабілітаційного центру для незрячих в м. Пало Алто (Каліфорнія, США), розроблений бюро Сміт Груп (Smith Group). В результаті проведених досліджень та консультацій із архітектором Крістофером Доуні (Cristopher Downey), який втратив зір у 2008 році і сьогодні працює у сфері проектування споруд для людей з вадами зору, команда проектувальників використала матеріали із яскраво вираженими тактильними та акустичними властивостями, “що складаються у композиції, які можуть бути відчуті за допомогою тростини” [2].
 

 
В Україні центри реабілітації незрячих зазвичай розташовують у старих будівлях. Звісно, влаштування окремих зон із різноманітною планувальною структурою та геометрією приміщень всередині таких будівель неможливе. Приміром, розміщена на Червонозоряному проспекті, 136 споруда Київського реабілітаційного центру має в своїй основі коридорну систему із прилаштованими в ній навчальними, технічними та адміністративними приміщеннями. Будівля, зведена 1936 року, протягом свого існування виконувала різні функції, а 1999 року була передана для потреб реабілітації інвалідів зору. В інтер'єрах свідомо не використано тактильні засоби орієнтування незрячих, за вийнятком рельєфних табличок з написами шрифтом Брайля на дверях приміщень. Таким чином, навчання орієнтуванню всередині споруд максимально наближене до реальних умов.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
   
 
© Архітектурна майстерня «Септіма». Київ, вул. Госпітальна, 12.
 
+38 (044) 277 81 68
 
  Rambler's Top100