С Е П Т І М А
 
 
 
tags
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
rus
 
ukr
eng
 

Сучасні принципи архітектурного вирішення шкіл для дітей з вадами зору (4/6)


Найзначнішу частину “червоного” блоку займає зал активного відпочинку з дерев’яним покриттям підлоги для танців і м’яким гумовим покриттям – для бігу, стрибків, катання та повзання. Східна стіна залу активного відпочинку з кутами і вузькими вертикальними вікнами з кольоровим склом, що має назву “калейдоскопічної стіни відкриттів” (Kaleidoscope Discovery Wall), запрошує дітей із певним рівнем залишкового зору “дослідити та зрозуміти ідеї обмеженого та необмеженого простору” [14]. Діти із повною втратою зору мають можливість відчувати зміни у температурі та фактурах поблизу вікна (іл).

Крім залу активного відпочинку, до складу “червоного блоку” входять “будинок дерев” (the Tree House), гімнастичний зал, відділ Брайлівського друку та сенсорна навчальна кімната для сліпо-глухо-німих дітей, яку називають “нішею Бенжаміна” (Benjamin's Niche). Дерев’яна підлога резонує зі звуком, дозволяючи дітям “відчути” звук, “це допомагає їм фокусуватися на навчанні” [14].

Ідеї, закладені в інтер’єрах школи, продовжуються і зовні – в межах її ділянки. Всі рослини підібрані з урахуванням їх дотикових властивостей та аромату. “Стежка Брайля” (the Braille Trail), створена для прогулянок та катання на триколісному велосипеді, несе на собі всі літери алфавіту. Обмежувальні жолоби “дозволяють дітям з вадами зору не відчувати страху, рухаючись у напрямку непередбаченості” [5]. Стежка для прогулянок із тростиною пропонує для дитячого тренування різні текстури брукування і бордюрного каменя.

Завданням школи в Хазелвуді (іл) є виховання дітей “віком від чотирьох до вісімнадцяти років, сліпих або з вадами зору, які часто мають також порушення слуху та мобільності” [2]. Розробці детального проекту споруди передувало дослідження, в рамках якого було проведено аналіз наявних спеціалізованих шкіл для дітей з вадами зору, а також опитування вчителів, які працювали в подібних закладах. На матеріалах цього дослідження базувалися всі подальші роботи – від вибору ділянки будівництва і формулювання завдання на проектування до визначення принципу функціонального зонування, а також складу і геометрії приміщень споруди.


У результаті такої попередньої роботи було розроблено вихідну схему, в основі якої лежали два напівкола із радіально розташованими приміщеннями. “Це був логічний підхід щодо освоєння ділянки проектування з урахуванням взаємозв’язків з наявними деревами й одночасним втіленням основної початкової ідеї” [7]. Різноманітні підходи до проектування були проілюстровані у численних варіантах ескізів, різних за архітектурною мовою та виразністю. Але у всіх пропозиціях класні кімнати групувалися навколо холів, розміщених вздовж центральної “вулиці”.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
   
 
© Архітектурна майстерня «Септіма». Київ, вул. Госпітальна, 12.
 
+38 (044) 277 81 68
 
  Rambler's Top100