С Е П Т І М А
 
 
 
tags
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
rus
 
ukr
eng
 

Сучасні принципи архітектурного вирішення шкіл для дітей з вадами зору (5/6)


Остаточний варіант також не позбавлений повної “зрозумілості шляху з чіткими елементами вздовж нього, але тепер він набагато чутливіший”, - вважає один з керівників “ГМ + АД Архітектс” Алан Данлоп (Alan Dunlop) [10]. Захищене за допомогою жалюзі, засклення коридора наповнює останній сонячним світлом. Освітлені за допомогою зенітних ліхтарів (оскільки широкі вікна у стінах можуть спантеличити школярів із залишковим зором), класні кімнати знаходяться в об'ємах, що виступають із хвилеподібного північного фасаду, а музична кімната й бібліотека замикають протилежну сторону споруди. Західний блок містить басейн, гімнастичний зал, кухню та вхідний вестибюль.

“Одна з ключових тем, що проходили крізь весь процес проектування – зазначає Мариса Даффі, – полягала в наданні учням відчуття незалежності забезпеченням для них можливості знайти свій шлях з мінімальною допомогою” [4]. Висота стелі змінюється на всій протяжності коридору, виходячи на найвищу позначку у вестибюлі й спадаючи в напрямку класних кімнат, що дає можливість визначити відстань за допомогою слуху. Класи для наймолодших учнів розташовані максимально близько до вестибюля; що далі по коридору знаходяться приміщення, то більший вік школярів, які їх відвідують. Між кожною парою класів розташовано кабінет фізіотерапії.

Намагаючись позбутися відчуття суворої відомчої атмосфери, архітектори замінили традиційні поручні уздовж коридора на “чутливу стіну” (sensory wall) – складчасту коркову площину, що окреслює одну із сторін “внутрішньої вулиці”. Розриви у площині означують входи до кабінетів.

Ділянка споруди засаджена лаймовими деревами для створення тіні. Оцинкована покрівля розчиняється в ландшафті, тоді як крони сибірських модрин завдяки своєму світло-сірому забарвленню зливаються із площинами стін, облицьованими гонтом. Як зауважив Девід Сокол, невдовзі Хазелвуд має стати більш схожим на об'єкт ландшафту, ніж архітектури [10].

На прохання вчителів, котрі прагнули, щоб їх школа стала місцем “де школярі набудуть життєвих навичок” [13], архітектори не ставили завдання зробити споруду надто безпечною. Усвідомлюючи можливість прокладання суцільної напрямної площини вздовж усієї будівлі, вони все таки залишили, як констатує Ендрю Денгольм, окремі відрізки, котрі не покриваються “чутливою стіною” і де немає поручнів чи бар'єрів, що створює для дітей певні проблеми [3].

Серед поточних проектів навчальних закладів, що враховують потреби дітей з вадами зору, можна виділити проекти школи для спільного навчання сліпих та зрячих дітей у м. Муконо (Уганда) архітектора Хітера Корта (Heather Korth) та початкової школи для сліпо-глухо-німих і хворих на аутизм дітей в м. Чікаго (Іллінойс, США) архітектора Джілфіллана Каллахан Нельсона (Gilfillan Callahan Nelson).

В якості ключових елементів проекту школи в м. Муконо Хітер Корт застосовував “контрастні кольори, розмаїття текстур і матеріалів та фільтрацію світла для створення середовища, що сприяє навчанню школярів з вадами зору” [16]. Для забезпечення самостійного переміщення сліпих дітей планується влаштувати поруччя вздовж усієї стіни “критої доріжки” (covered walkway) – коридора, що виконує роль ценрального елемента всієї структури, як і “внутрішня вулиця”, описана у попередніх прикладах. Для спрощення орієнтування школярів, які мають залишковий зір, входи до класних кімнат позначатимуться певним кольором верхнього світла. Споруду школи із “Будинком Музики” (Music Building), що також проектується на території навчального закладу, з’єднуватиме “стежка Брайля”, фланкована тактильними стежками з маленьких камінців у вапняному розчині.

Проектом школи у м. Чікаго передбачено створення класів для занять мистецтвом, плетінням і хоровим співом, а також залу для влаштування вистав. Циркульні вигини критої галереї забезпечуватимуть постійну напрямну площину, а “розмаїття текстур, – на думку авторів проекту, – дозволить учням запам'ятовувати орієнтири на свій власний ... розсуд” [17]. Серед головних особливостей проекту, може бути згадане прагнення ввести живу природу всередину споруди, що реалізується створенням “живої стіни” (the living wall) – композиції із рослин з вертикальними стовбурами та зимового саду.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
   
 
© Архітектурна майстерня «Септіма». Київ, вул. Госпітальна, 12.
 
+38 (044) 277 81 68
 
  Rambler's Top100