С Е П Т І М А
 
 
 
tags
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
rus
 
ukr
eng
 

Становлення і розвиток творчої концепції групи Аркігрем (3/10)


Але повернемося до зв’язків Архігрему із „Незалежною групою”, що існувала у 1952 – 55 рр., керівником якої був Рейнер Бангем [Reyner Banham]. За дивним збігом обставин, квартира Пітера Кука, яка за сумісництвом була штабом Архігрему, знаходилася на тій самій вулиці Абердеїр Гарденз [Aberdare Gardens], що й будинок керівника „Незалежної”. В 1963-му році Рейнер Бангем ознайомився з доробком Архігрему і зрадів, побачивши в ньому вплив власної спадщини. В цей час Бангем вже був передовим істориком та теоретиком архітектури в Британії. Він був чи не найпершим британським критиком, який відверто заявив, що йому подобається промисловий поп-дизайн США, протиставивши себе цій офіційній модерністській точці зору. З обличчя Рейнера не сходила усмішка, поки він читав третій випуск архігремівського журналу (1963 р.), адже він розумів, що віднині шлях до реактуалізації покинутих незавершеними „Незалежною групою” проектів відкрито.
 
Рейнер Бангем швидко усвідомив Архігремів прорив, що вабив створенням споживацького середовища, яке можна було знайти у різноманітних інтегрувальних [Plug-in] та капсульних [Capsule] проектах, опублікованих у третьому випуску „У напрямку одноразової архітектури”, присвяченому культурі споживання. Відтепер ідеальні будинки мають стати такими ж бажаними, як нові машини.
 
Все це означало зміщення ролі архітектури. Нові простори мали служити не центрально-планованій, а вільній економіці; в них мали оселитися не робочі заводу, а Споживачі; архітектура мала не дисциплінувати людину, а задовольняти її тіло.
 
Обравши колаж як засіб вираження власних ідей, Архігрем вступив у героїчну стадію історії відновлення авангарду. Пітер Кук був здивований експозицією Дадаїстів у Дюссельдорфі в 1958р. і захоплений повторним відкриттям конструктивізму Архітектурною Асоціацією на початку 1960-х.
 
Заснування Отто Вагнером [Otto Wagner] віденського авангарду та поява таємної переписки „Скляний ланцюг” [Crystal Chain] (в якій брали участь Бруно Таут [Bruno Taut], Вальтер Гропіус та ін.) були привабливими темами для Пітера Кука, який був найбільш зацікавленим у пошуку ідентичності групи Архігрем. Кук намагався зрозуміти залежність успішності групи від її особового складу та ступеня погодженості між її окремими представниками. Ці роздуми привели його до розуміння необхідності переходу від авангардної організаційної моделі (прототипом якої була військова) до нової моделі банд та зграй: цей метод організації припускав розвиток окремих культових фігур всередині всього колективу.
 
В результаті діяльності Архігрему, про його представників склалася думка, як про яскравих, але непретензійних хлопців, які роблять те, що їм подобається. Їх принцип організації дуже нагадував Таутів план щодо скляного ланцюга: „Будьмо свідомо „паперовими” архітекторами!... Досить неформально і згідно індивідуальних схильностей, з певним проміжком часу, кожен з нас буде ілюструвати або описувати ті свої ідеї, якими він хоче поділитися з нашим колом, тоді він розсилатиме по копії кожному. Таким чином буде започатковано обмін ідеями, питаннями, відповідями та критикою. Взаємна симпатія всередині кола і небагатослівність нашої мови ускладнять розуміння нас сторонніми людьми.”
 
Тепер Архігрем створив систему суворої ідентифікації робіт на манер Цедріка Прайса [Cedric Price], який розпочав самостійну кар’єру і демонстрував зверхнє заступницьке ставлення до групи, незважаючи на вікову рівність та близькі стосунки з її представниками. Замінюючи ранній модерністський принцип анонімності персональних внесків всередині групи, Архігрем всіляко наголошував на індивідуальних заслугах. Всі графічні зображення сумлінно підписувалися і нерідко на них захищалися авторські права. Тепер ідентичність Архігрему стала лише доповненням до персонального образу кожного з представників групи.
 
З початком проведення різноманітних шоу (1963 р.) організація всередині гурту все більше нагадувала корпорацію. Після розробки логотипу (1965 р.) і відкриття офісу (1970 р.) Архігрем остаточно перетворився в бренд.

> Обговорення <
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
   
 
© Архітектурна майстерня «Септіма». Київ, вул. Госпітальна, 12.
 
+38 (044) 277 81 68
 
  Rambler's Top100