С Е П Т І М А
 
 
 
tags
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Про майстерню
  • Головна сторінка
  • Новини
  • Контакти
 
Портфоліо
  • Містобудування
  • Громадські споруди
  • Житлові будинки
  • Дизайн інтер'єрів
  • Конкурсні проекти
 
Послуги і ціни
  • Проектування будівель
  • Дизайн інтер'єрів
  • Декорування приміщень
  • Фірмовий стиль
  • Консультаційні послуги
 
Співробітництво
  • Клієнти і партнери
  • Нагороди
  • Каталог
 
Статті
  • Про проекти майстерні в пресі
  • Публікації співробітників
 
Дослідження
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
rus
 
ukr
eng
 

Особливості архітектурного проектування будівель бібліотек для читачів з вадами зору (2/4)


Архітектурний проект споруди Регіональної бібліотеки штату Іллінойс (США) (США)

Загальновідомо, що бібліотека є установою, яка збирає та зберігає друковані твори для громадського користування. Однак, вже перші спеціалізовані бібліотеки для людей з вадами зору, які почали з’являтися у ХІХ ст., виконували значно ширший діапазон задач, ніж традиційні бібліотеки. Так, відкритий у 1897-му році, читальний зал для незрячих у Вашингтонській бібліотеці Конгресу, окрім зони для самостійного читання, мав зону призначену для „зрячих відвідувачів, які приходять ознайомитись з системами друку книг для сліпих, з друкарськими машинами, з приладами для рукописних зносин сліпих зі сліпими та зрячими” [2].
 
Згадана зона виконувала важливу соціальну функцію: перебування сліпих і зрячих людей в одному середовищі сприяло, по-перше, вирішенню, певною мірою, проблеми просторової ізоляції незрячих і, по-друге, пом’якшенню настороженого ставлення зрячих до людей з вадами зору шляхом запровадження у цьому середовищі інформативно-освітньої програми.
 
Подібна ідея була закладена в проекті споруди Регіональної бібліотеки штату Іллінойс (США) для сліпих та людей з фізичними вадами, зведеної у 1978-му році. Архітектор цієї споруди, Стенлі Тайгерман (Stenly Tigerman), прагнув вирішити такі головні завдання: створити дизайн інтер’єру, доступний для сприйняття та орієнтування в ньому незрячими людьми – з одного боку, і з іншого - оформити інтер’єр так, щоб зрячі люди розуміли, що це „не така споруда, до якої слід ставитися, як до тюрми, а така, що вміщує активну частину спільноти (оскільки традиційну окружну бібліотеку було розміщено на другому поверсі цієї нової споруди)” [4].

Архітектурний проект будівлі Регіональної бібліотеки штату Меріленд (США) (США)

Іншими важливими функціями, які виконують бібліотеки для інвалідів зору від самої своєї появи, є розповсюдження та озвучування друкованих творів. Зважаючи на труднощі в пересуванні сліпих, спеціалізовані бібліотеки у межах певного регіону пересилають замовлену літературу своїм користувачам додому за допомогою пошти. Вже в 1897-му р. читальний зал для сліпих у Вашингтонській бібліотеці Конгресу здійснював таку розсилку у межах міста. З перервою на три місяці „тут же відбуваються читання для сліпих ... Читаються зазвичай твори, які ще не були надруковані спеціальними шрифтами, і з якими слухачі не можуть ознайомитися інакше” [2]. Озвучування літературних творів є важливим ще й тому, що люди, які втрачають зір у зрілому віці зазвичай мають проблеми із читанням текстів, надрукованих шрифтом Брайля або іншими рельєфними шрифтами – через послаблення тактильної чутливості.
 
Більшість сучасних бібліотек також здійснють функцію озвучення друкованих творів, записуючи голос диктора на плівку або інший носій. Сьогодні, в епоху інформації та цифрових технологій, нерідко дві останні функції стають домінуючими для спеціалізованих бібліотек, а зали для самостійного читання займають все менші площі у планувальній структурі всієї споруди. При цьому втрачається чи не найголовніша функція будівлі такого призначення – функція місця перебування та спілкування людей з вадами зору. До бібліотек такого типу можуть бути віднесені Державна бібліотека для сліпих та інвалідів зору штату Меріленд і бібліотека для сліпих та інвалідів зору Єврейського Інституту Брайля в Нью Йорку (США).
 
Споруда спеціалізованої бібліотеки штату Меріленд була зведена 1992 року у місті Балтімор за проектом архітектурної майстерні „Аєрз Сент Гросс” (Ayers Saint Gross). „Головною функцією бібліотеки є розсилка та приймання повернених книжок, тому завдання на проектування вимагало влаштування містких книгосховищ” [11]. Проектом було передбачено розміщення суспільної організації в об’ємі, що виступає за межі загальної композиції споруди. При цьому громадські інтер’єри, зокрема невеликі читальні зали, знаходяться в атріумі за стіною, облицьованою вапняком і завершеною скляною площиною. Великі площі закритих книгосховищ, складів та механічного обладнання розміщуються нижче відмітки землі.

Архітектурний проект споруди Нью-Йоркської спеціалізованої бібліотеки

Семиповерхова споруда Нью-Йоркської бібліотеки для сліпих, будівництво якої було завершене в 2008 році, є ревалоризацією двох міських особняків, які з 1960 року займав Єврейський Інститут Брайля. Проект ревалоризації був розроблений архітектурною майстернею „Фінк і Платт Архітектз” (Fink&Platt Architects) і включав „модернізацію будівлі згідно із сучасними стандартами та збільшення площі за рахунок двох з половиною поверхів орендних площ, важливого джерела прибутку для некомерційної організації” [7]. Крім того, архітектори створили сучасний фасад для всієї структури.
 
Найголовнішим пунктом завдання на проектування було створення студії звукозапису площею 400 кв. м., де волонтери могли б записувати аудіо книги. Розміщена на верхньому поверсі студія оснащена обладнанням для індивідуального та групового читання. З метою створення акустично приглушеного середовища архітектори передбачили посилену звукоізоляцію в перекритті останнього поверху та розмістили енергозберігаючі вентиляційні системи на протилежному по відношенню до студії кінці покрівлі, запроектувавши їх на окремому фундаменті із амортизатором.
 
Новий скляний фасад замінив цегляну стіну, зведену в 1960 році. Він має винос 30 см у бік тротуару від первісної межі землевласності, „виставляючи наперед своє сучасне обличчя, яке цілковито приховує той факт, що за спокійним екстер’єром знаходяться стіни, зведені у 1890-х” [7]. Архітектори співпрацювали із компанією графічних дизайнерів „Уайтхауз і Компані” (Whitehouse & Company) у сфері дизайну інтер’єрів. Загальний стиль входу до бібліотеки, а також деякі шпалери, позначені мотивами невеликих кілець, які асоціюються з крапками азбуки Брайля. Оскільки до головних функцій бібліотеки не входить забезпечення умов для самостійного читання відвідувачів, принципи формування внутрішнього простору не відрізняються від традиційних.

Сучасні принципи архітектурного вирішення шкіл для дітей з вадами зору
Особливості архітектурних вирішень реабілітаційних центрів для незрячих
Особливості архітектурного планування житлового середовища для людей з вадами зору
Становлення і розвиток творчої концепції групи Аркігрем
Портретний живопис І.Є. Рєпіна
Мозаїки Равени
Дизайн інтер’єру незорового сприйняття
Творчість Мікеланжело Буонарроті
Ренесансна архітектура Львова
Формування простору незорового сприйняття
Техніки авторської та естампної графіки
Архітектура будівель храмів Давньої Греції
Архітектура єгипетських храмів доби Нового царства
Архітектура поза зоровими образами
Особливості архітектурного проектування будівель бібліотек для читачів з вадами зору
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
   
 
© Архітектурна майстерня «Септіма». Київ, вул. Госпітальна, 12.
 
 
  Rambler's Top100