С Е П Т І М А
 
 
 
tags
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Про майстерню
  • Головна сторінка
  • Новини
  • Контакти
 
Портфоліо
  • Містобудування
  • Громадські споруди
  • Житлові будинки
  • Дизайн інтер'єрів
  • Конкурсні проекти
 
Послуги і ціни
  • Проектування будівель
  • Дизайн інтер'єрів
  • Декорування приміщень
  • Фірмовий стиль
  • Консультаційні послуги
 
Співробітництво
  • Клієнти і партнери
  • Нагороди
  • Каталог
 
Статті
  • Про проекти майстерні в пресі
  • Публікації співробітників
 
Дослідження
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
rus
 
ukr
eng
 

Особливості архітектурного проектування будівель бібліотек для читачів з вадами зору (3/4)


Проект громадської будівлі Регіональної бібліотеки штату Іллінойс (США)

Більш зручною для самостійного орієнтування читачів з вадами зору є Регіональна бібліотека штату Іллінойс для сліпих та відвідувачів з фізичними вадами, у якій „рух людей організовано лінійно, що спрощує запам’ятовування структури внутрішнього середовища сліпими, а всі публічні простори, в яких вони знаходяться мають заокруглені кути і спроектовані за принципом передбачуваності” [5]. План будівлі загалом доволі простий. Вхідний вестибюль перетікає в зал з абонементом та Брайлівським каталогом, за яким розташовуються галереї доставки книжок вздовж довгої стіни будівлі.
 
Архітектор споруди Стенлі Тайгерман (Stenly Tigerman) вибагливо добирав такі матеріали і форми, які одночасно „задовольнили б його візуальний смак і ... так само передавали б ідею краси користувачам, які мали б можливість зрозуміти її лише через форму та текстуру” [4].
 
Для спрощення орієнтування незрячих вздовж стін в інтер’єрах усіх приміщень розташоване хвилясте поруччя із вогнетривкого пластику, яке „дозволяє користувачам рухатися у просторі, керуючись дотиковим відчуттям краще, ніж за допомогою домінуючого зору” [10]. Підлогу встилає рельєфна гумова плитка „Піреллі” (Pirelli) – чудовий матеріал як для сліпих, так і для інших категорій маломобільних користувачів, оскільки він має яскраво виражене тактильне забарвлення і запобігає ковзанню.
 
Враховуючи те, що за офіційним визначенням сліпота не обов’язково означає повну втрату зору, і що частково зряча людина може розрізняти контрастні кольори, архітектор яскраво забарвлює внутрішні і деякі зовнішні поверхні бібліотеки для сліпих. „Тайгерманові кольори поривають із очікуваним рівнем відомчого аскетизму” [6]. Червоний колір тут використовується для зовнішніх стін, блискуче-жовтий – для елементів каркасу, синій – для інженерних комунікацій. „Це не випадковий вибір кольорів, - наголошує архітектор - Вони дозволяють ... читати будинок” [9].
 
Таке ж кольорове вирішення частково виводиться і назовні – воно притаманне короткій грані призми будівлі, в основі якої лежить прямокутний трикутник. Лаконічна бетонна стіна, що відповідає гіпотенузі трикутника, пожвавлюється 55-метровим хвилястим вікном, що „починається у вигляді вузької горизонтальної стрічки, потім спрямовується вгору, вливаючись у велику скляну арку, і, нарешті, м’яко рухається вгору і вниз на залишку відстані” [4]. Являючи собою екстравагантний орнамент, це вікно стало дизайнерським символом споруди. При цьому його геометрія не є випадковою. Висота смуги вікна була підібрана таким чином, щоб організувати тривалий краєвид для інвалідів у колясках, а верхня частина арки розкриває назовні зону доставки книжок. Крім того, довге вікно є мапою галереї, що простягається вздовж усієї стіни, спроектованою на її зовнішню поверхню.
 
Максимально спрощену структуру дизайну інте’єру можемо спостерігати і в споруді Київської бібліотеки для сліпих ім. Островського. Центральним елементом інтер’єру є пандус, який сполучає вхідний вестибюль на першому поверсі із Г-подібним в плані коридором на другому. Коридор являє собою лінійну направляючу, на яку нанизуються доступні інвалідам зору приміщення: читальний і комп’ютерний зали та кабінети адміністрації. Бібліотека виконує і роль озвучування друкованих творів. Студія звукозапису знаходиться на першому поверсі.
 
Для спрощення орієнтування відвідувачів бібліотеки уздовж стін коридора влаштовано дерев’яне поруччя, що має розриви у місцях входів до приміщення. Перед місцями розриву на поруччі шрифтом Брайля нанесена інформація про призначення даного приміщення. Передбачені державними будівельними нормами гумові рельєфні доріжки на підлозі відсутні – їх заміняють вузькі килими, вистелені вздовж усіх можливих напрямків руху незрячих відвідувачів. Такі килими мають суттєвий недолік – їм властиве зминання на кінцях, що становить певну небезпеку, зважаючи на специфіку споруди.
 
До інших недоліків проекту можна віднести розташування пандуса, орієнтованого на першому поверсі не в бік вестибюля, звідки спрямовується основний потік користувачів, а у бік невеликого торцевого холу. Таке розташування порушує прямолінійний рух відвідувачів, створює додаткові перешкоди. Колони у вестибюлі першого поверху не огороджені і будь-які тактильні інформатори про небезпеку відсутні, що суперечить відповідним нормативним документам.
 
Читальний зал бібліотеки не відрізняється від традиційних читальних залів. Широкі килими, вистелені у проходах між столами, відіграють роль тактильних направляючих.
 
Зовні споруда являє собою горизонтальну композицію із трьох різних за розмірами в плані, але сталих за висотою прямокутних паралелепіпедів, розташованих по вертикалі. Будівля досить вдало вписана в оточуюче середовище та рельєф. З обох боків тротуарів, що ведуть до бібліотечного входу встановлено металеві огородження з контрастними поручнями.

Сучасні принципи архітектурного вирішення шкіл для дітей з вадами зору
Особливості архітектурних вирішень реабілітаційних центрів для незрячих
Особливості архітектурного планування житлового середовища для людей з вадами зору
Становлення і розвиток творчої концепції групи Аркігрем
Портретний живопис І.Є. Рєпіна
Мозаїки Равени
Дизайн інтер’єру незорового сприйняття
Творчість Мікеланжело Буонарроті
Ренесансна архітектура Львова
Формування простору незорового сприйняття
Техніки авторської та естампної графіки
Архітектура будівель храмів Давньої Греції
Архітектура єгипетських храмів доби Нового царства
Архітектура поза зоровими образами
Особливості архітектурного проектування будівель бібліотек для читачів з вадами зору
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
   
 
© Архітектурна майстерня «Септіма». Київ, вул. Госпітальна, 12.
 
 
  Rambler's Top100